-
1 проём
1) (действие) пробирання, проймання, сов. пробрання;2) проймище, пройма, пробране місце; скрізна (наскрізна) дірка; архит. проріз (-зу). Делать, сделать проём в чём - пробирати, пробрати що. [Москалі цю ніч пробрали стіну й геть усе сало винесли (Чигир.)].* * *строит.прорі́з, -у, про́йма; ( отверстие) о́твір, -вору -
2 blank
1. n2) бланк3) тире (замість пропущеного слова); пропуск, прочерк4) прогалина, пропуск; пробіл5) пустота (душевна); спустошеність6) провал у пам'яті7) пустий лотерейний білетto draw a blank — витягти пустий білет; зазнати невдачі
8) військ. яблуко мішені; ціль9) тех. заготовка, болванка10) рад. дно електронно-променевої трубки11) хім. сліпий дослід12) пауза, пропуск (при обчислюваннях)2. adj1) чистий, несписаний (про папір)2) незаповнений (про документ тощо)3) незабудований (про місце)4) холостий (про патрон тощо)5) невиразний; беззмістовний; безтямний6) спантеличений; збентеженийto look blank — бути спантеличеним; мати збентежений вигляд
7) абсолютний, повний, цілковитий8) суцільнийblank window — сліпе (несправжнє) вікно
9) амер. енський, N-ськийthe B. Persuit Squadron — N-ська (енська) винищувальна ескадрилья
10) білий, безбарвний◊ blank side — слабка сторона
◊ blank spot — огріх (при оранці)
◊ blank verse — білий вірш
◊ to give a blank cheque — надати свободу дій; дати карт-бланш
◊ to get a blank cheque — дістати право діяти на свій розсуд
3. v1) ставити тире (прочерк) замість слова2) амер., спорт. обіграти «всуху»3) спантеличувати; заганяти в безвихідь4) розстроювати (розладжувати) плани□ blank out — закривати, загороджувати; тех. штампувати; військ. заглушувати, перебивати
* * *I n1) порожнє, вільне місце (особл. на папері)2) бланк3) тире, крапки ( замість пропущеного або нецензурного слова); прочерк; пропуск ( залишене місце)4) пробіл; провал у пам'яті5) порожнеча, спустошеність7) слово, вписане курсивом у парламентський білль9) вiйcьк. яблуко мішені, ціль10) тex. заготовка; болванка; вирубка ( з-під штампа)11) радіо дно ( електронно-променевої) трубки12) xiм. сліпий дослід13) cпeц. пауза, пропуск ( при обчисленнях)14)II a1) чистий, необписаний ( про папір); незаповнений ( про документ)blank credit — бланковий кредит, кредит без забезпечення
2) незабудований ( про місце)3) незаряжений (про патрон, заряд)4) невиразний; позбавлений змісту, пустий5) здивований, збентежений6) емоц.- посил. повний, абсолютний7) суцільний8) емоц.- посил. бісів9) aмep. енський10) незавершений, неопрацьований11) заст. білий, безбарвнийIII v1) див. blank out I2) ставити тире, крапки замість грубого або нецензурного слова3) aмep.; cпopт. обігравати "всуху"4) заст. спантеличувати, заганяти в глухий кут; розстроїти ( плани)5) тих. штампувати -
3 blank
[blæŋk] 1. adj1) пусти́й; чи́стий, неспи́саний ( про папір); незапо́внений (про бланк, документ)2) незабудо́ваний ( про місце)3) холости́й ( про заряд)4) беззмісто́вний; безтя́мнийhis memory is blank on the subject — він нічо́го не пам'ята́є про це
blank look — безтя́мний по́гляд
5) спантели́чений, збенте́женийto look blank — бу́ти спантели́ченим; ма́ти збенте́жений ви́гляд
6) абсолю́тний, по́вний, цілкови́тийblank silence — абсолю́тна ти́ша
blank despair — по́вний ро́зпач
7) суці́льнийblank wall — глуха́ стіна́
blank window — сліпе́ (неспра́вжнє) вікно́
8) амер.the Blank Pursuit Squadron — Н-ська (е́нська) вини́щувальна ескадри́лья
••blank side — слабке́ мі́сце
blank verse — бі́лий вірш
2. nto give a blank cheque — нада́ти свобо́ду дій, да́ти карт-бла́нш
1) пусте́ (ві́льне) мі́сце (у книзі, документі тощо)2) тире́ ( замість пропущеного слова)3) амер. бланк4) пусти́й лотере́йний квито́кto draw a blank — ви́тягти пусти́й біле́т; перен. зазна́ти невда́чі
5) пустота́, спусто́шеність ( душевна)6) прова́л у па́м'ятіmy mind is a complete blank — я нічо́го не пам'ята́ю
7) військ. бі́ле я́блуко міше́ні8) ціль; мета́9) тех. заготі́вка; болва́нка3. v амер.завдава́ти вели́кої пора́зки; обігра́ти "всуху́" ( у грі) -
4 blank
I n1) порожнє, вільне місце (особл. на папері)2) бланк3) тире, крапки ( замість пропущеного або нецензурного слова); прочерк; пропуск ( залишене місце)4) пробіл; провал у пам'яті5) порожнеча, спустошеність7) слово, вписане курсивом у парламентський білль9) вiйcьк. яблуко мішені, ціль10) тex. заготовка; болванка; вирубка ( з-під штампа)11) радіо дно ( електронно-променевої) трубки12) xiм. сліпий дослід13) cпeц. пауза, пропуск ( при обчисленнях)14)II a1) чистий, необписаний ( про папір); незаповнений ( про документ)blank credit — бланковий кредит, кредит без забезпечення
2) незабудований ( про місце)3) незаряжений (про патрон, заряд)4) невиразний; позбавлений змісту, пустий5) здивований, збентежений6) емоц.- посил. повний, абсолютний7) суцільний8) емоц.- посил. бісів9) aмep. енський10) незавершений, неопрацьований11) заст. білий, безбарвнийIII v1) див. blank out I2) ставити тире, крапки замість грубого або нецензурного слова3) aмep.; cпopт. обігравати "всуху"4) заст. спантеличувати, заганяти в глухий кут; розстроїти ( плани)5) тих. штампувати -
5 location
n1) визначення місцезнаходження; виявлення перебування (знаходження)2) місцеположення; розташування3) поселення (на проживання); оселення4) призначення місця; розміщення5) амер. місце проживання6) кін. місце виїзних зйомок7) юр. здача внайми (в оренду)8) амер. землемірне знімання, визначення меж ділянки землі9) амер. ділянка землі (з визначеними межами)10) райони, відведені для туземців (у Південній Африці)11) австрал. фермаlocation statement — військ. донесення про місце розташування
* * *n1) визначення місцезнаходження; локація2) місце розташування; місцерозміщення; вiйcьк. дислокація3) поселення ( на проживання); оселення; призначення місця; розміщення; aмep. місце проживання4) кiнo місце виїзних зйомок5) юp. здача внайми, в оренду6) aмep. землемірна зйомка або визначення границь ділянки землі7) aмep. ділянка землі (з розміченими межами, бантустани; aвcтpaл. ферма)8) комірка (даних, пам'яті) -
6 uncouth
adj поет.1) незграбний2) грубий, неотесаний3) занедбаний, дикий (про місце)4) дивний, чудний; незвичайний5) невідшліфований (про мову)* * *a1) незграбний, неспритний2) грубий, необтесаний3) закинутий, дикий ( про місце)4) icт. дивний, чудний; незвичайний5) неотшліфований ( про склад) -
7 coy
adj1) соромливий, сором'язливий; стриманий; скромний2) відлюдний; неприступний; затишний (про місце)* * *[kxi]a1) сором'язливий, скромний ( про дівчину); манірний; який прикидається скромним2) icт. відокремлений, недоступний ( про місце) -
8 snug
1. n1) виступ (обмежувальний)2) сучок; шишка; наріст (на дереві)3) (the snug) затишний куточок; затишне гніздечко2. adj1) затишний; зручний2) достатній, чималий3) непоганий4) акуратний, підтягнутий7) пригнаний, припасований8) таємний, прихований; схований; відлюднийhe is snug as a bug in a rug — він зручно (добре) влаштувався
snug's (the word)! — тихо!, цить!
3. advзатишно4. v1) затишно влаштовуватися; зручно розташовуватися2) акуратно складати; наводити порядок3) робити затишок; улаштовувати зручно (затишно)4) мор. закріпляти, принайтовлювати (перед штормом)* * *I n II a1) затишний; зручний2) достатній, чималий; непоганий3) акуратний, підтягнутий; мop. надійно прибраний; добре укладений або закріплений4) згуртований; вузький (про коло, товариство)5) прилягаючий, в обтяжку; пригнаний, припасований6) таємний, прихований; укритий; затишнийIII adv1) затишно2) ховаючись, переховуючись3) щільно, в обтяжкуIV v1) затишно розташовуватися; зручно влаштовуватися2) упорядковувати, давати лад3) мop. закріплювати, принайтовувати ( перед штормом)V n1) тex. виступ ( обмежувальний)2) = snag I -
9 норма
I НОРМА (лат. norma - правило, взірець, міра, закон, що походить від давньогрецьк. і означає висок, масштаб, правило) - як термін вперше застосовується в будівельній справі - "справедливість косинця". В такий спосіб потрактоване поняття "norma" було поширене також і на сферу духовно-практичної діяльності людини, зокрема, морально-етичних стосунків. Цицерон у філософії права застосував поняття "norma" поряд з поняттям "regula", витлумачуючи "закон" за допомогою метафорики, запозиченої із будівельної справи, тобто як "масштаб права чи безправ'я". Тлумачення Н. чи закону мають як прескриптивний, так і дескриптивний характер, що віддзеркалює не тільки те, що має бути, а й те, що є, підґрунтя чого міститься у природі, бутті. Поняття "Н." - як правила, взірця, стандарту - визначає такий рівень взаємних очікувань, що постає у своєму узагальненому вигляді. Тут Н. є суспільно усталеною; за словами Парсонса, вона є "генералізованим визначенням очікування". Н. утворюють систему, яка складається із таких видів: а) категоричні Н., значущість яких є абсолютною (якщо навіть вони не завжди і не скрізь реалізуються); б) імплікативні Н., значущість яких залежить від рамок історичних умов; в) консенсуальні Н., значущість яких установлюється лише шляхом розумного (демократичного) рішення, а зміст рішення формується на підставі доброї волі учасників (Гесле). Завдяки Н. вимоги та установлення суспільства, соціальних груп трансформуються в еталони, моделі, стандарти модального та обов'язкового в поведінці представників цих груп, виконуючи мотиваційну, орієнтаційну та інтегративну функції.А. Єрмоленко[br]II НОРМА у філософії науки - органічна частина оцінки, що співвіднесена з тим відтинком шкали, на якій розміщується стереотипне уявлення про об'єкт з відповідною ознакою. Проте це не означає, що Н. знаходиться посередині шкали; вона може бути орієнтована й на крайні відтинки шкали оцінок. Емпірична верифікація істинності оціночних висловлювань неможлива без знання стандартних ознак стереотипів. Оцінка завжди за кожною ознакою стереотипу передбачає її відповідність Н. Якби цього не було, оціночні висловлювання не могли б виконувати свою основну функцію - забезпечувати комунікативні зв'язки О. ціночні стереотипи включають як нормативні набори ознак предметів (об'єктивні фактори оцінки), так і певні уявлення суб'єкта оцінки про їх місце у ціннісній картині світу (суб'єктивні фактори). Характер стереотипу, а отже й Н., суттєво залежить від об'єкта оцінки і відбивається у семантиці відповідних значень. Зсув у значенні слова зі зміною денотата змінює всю структуру нормативних стандартів стереотипу. Нормативні судження та поняття можуть бути об'єктом логічного дослідження. Дослідження логічних властивостей Н., зв'язків Н. і оцінки необхідне для розв'язання питання про місце і роль Н. у науковому пізнанні, в обґрунтуванні знання. Логіка Н. (див. логіка нормативна) формулює критерії раціонального судження в сфері норм та раціональну основу для дії З. гідно з принципом деонтичної повноти, нормативним кодексом повинні бути охоплені всі людські дії. До засадничих принципів у розвитку логіки Н. відноситься встановлення відмінностей між фактичним твердженням, з одного боку, та нормативними й оціночними твердженнями - з іншого, а також доведення самої можливості логічного переходу від суджень зі зв'язкою "є" до суджень зі зв'язкою "повинен" (неможливість такого переходу відстоювали Г'юм, Поппер, Пуанкаре та ін.). Обернення цінностей на Н. є повсякденною практикою людського буття. Через ціннісно-нормативні системи знаходять свій остаточний вияв смислові структури людської культури.О. Кравченко -
10 come-at-able
-
11 come-at-able
-
12 постпозитивізм
ПОСТПОЗИТИВІЗМ - багатоголосий філософський дискурс про місце, роль та значення позитивізму в історії філософії, про шляхи розвитку філософії науки після нього. Ініціатори П. (Поппер, Кун, Лакатос, Полані, Тулмін, Агассі, Селларс, Феєрабенд та ін.) з різних філософських позицій висловлюють своє ставлення до спадщини позитивізму, який домінував у європейській культурі понад століття. Всі вони скептично ставляться до "самообразу" позитивізму як "єдино законної філософії науки". Позитивізм в їхніх оцінках - це один з етапів розвитку філософії науки, який завершився у друг, третині XX ст. і залишив після себе не тільки важливі результати, а й безліч невирішених проблем. "Логіка наукового дослідження" Поппера і "Структура наукових революцій" Куна започатковують постпозитивістський етап в історії становлення філософії науки. Найхарактерніша особливість П. - філософський плюралізм. На відміну від позитивізму, він не намагається стати філософським монізмом. П. - багатоголосий дискурс, в якому консенсус з обговорюваних проблем не обов'язковий. Він можливий лише як один із багатьох станів дискурсу О. сь чому, порівнюючи різні стратегії П. (такі, напр., як фальсифікаціонізм Поппера, методологія дослідницьких програм Лакатоса, філософія наукових революцій Куна, філософія особистісного знання Полані, епістемологічний анархізм Фоєрабендата ін.), легко переконатися, що П. - це агоністика опонентів позитивізму, які піддають гострій і безкомпромісній критиці не тільки позитивістську філософську спадщину, а й позиції один одного. І все ж, незважаючи на гостре протиборство альтернативних стратегій П., їм усім притаманний ряд загальних рис: а) відмова від методології нормативізму, від пошуку "єдино правильної" і загальнообов'язкової філософії (епістемології, методології, логіки) науки; б) відмова від позитивістської ідеології демаркаціонізму; в) визнання пріоритету "історії науки" перед "філософією науки"; г) перевага проблематики, яка стосується аналізу виникнення, історичної еволюції фундаментальних наукових теорій і відхід від проблематики, пов'язаної з аналізом структури науки і шляхів її обґрунтування; д) особлива увага до "лінгвістичного повороту" у філософії та ініційованого ним оновлення методологічної культури; є) гострий інтерес до методології таких "наук про складність", як синергетика, нерівноважна термодинаміка, хаосологія, нелінійна динаміка, теорія дисипативних систем, теорія катастроф, теорія фракталів, якісна теорія нерівноважних фазових переходів та ін.В. Лук'янець -
13 coy
[kxi]a1) сором'язливий, скромний ( про дівчину); манірний; який прикидається скромним2) icт. відокремлений, недоступний ( про місце) -
14 uncouth
a1) незграбний, неспритний2) грубий, необтесаний3) закинутий, дикий ( про місце)4) icт. дивний, чудний; незвичайний5) неотшліфований ( про склад) -
15 certificate of domicile
довідка про місце проживання; прописка -
16 escape-proof
надійний, безпечний, який виключає можливість втечі ( про місце ув'язнення) -
17 location mark
-
18 appoint
v1) призначати; затверджувати (на посаді)to appoint smb. to a professorship — затвердити (призначити) когось професором
2) домовлятися, призначати (побачення тощо)3) наказувати; відводити; приписувати; пропонувати4) опоряджувати, устатковувати, обладнувати; меблювати5) приймати рішення, вирішувати; зважуватися6) прирікати* * *v1) призначати ( на пост); затверджувати ( на посаді); створювати2) домовлятися ( про місце або час); призначати3) icт., пoeт. пропонувати, диктувати -
19 deserted
adj1) пустельний, пустинний, безлюдний; занедбаний2) покинутий, залишений (про місце)* * *a1) пустельний, безлюдний; занедбаний2) покинутий, залишений -
20 escape-proof
aнадійний ( про місце ув'язнення); який виключає можливість втечі
См. также в других словарях:
проїжджати — I а/ю, а/єш і проїзди/ти, їжджу/, їзди/ш, недок., прої/хати, ї/ду, ї/деш, док. 1) перех. і неперех., де, по чому, чим, через що. Їхати, рухатися де небудь за допомогою засобів пересування. || Пересуватися, їхати де небудь (про засоби пересування) … Український тлумачний словник
проїзд — у, ч. 1) Дія за знач. проїхати, проїжджати 1), проїздити. 2) Місце, яким проїжджають куди небудь. || Невелика вулиця, що з єднує дві інші вулиці; провулок … Український тлумачний словник
холодний — а, е. 1) Який має низьку або відносно низьку температуру (про повітря, вітер і т. ін.). || Який характеризується низькою температурою повітря (про клімат, погоду). || Із зниженою температурою, стійкими холодами, морозами (про певний час, пору).… … Український тлумачний словник
Конар, Фёдор Михайлович — Фёдор Михайлович Конар Федiр Михайлович Палащук Дата рождения: 20 февраля 1895(1895 02 20) Место рождения: с. Рудники, Галиция, Австро Венгрия Дата смерти … Википедия
перехрестя — я, с. 1) Місце перетину шляхів, стежок, вулиць і т. ін. 2) Те, що має форму хреста. || розм. Сонячне сплетіння. 3) Поперечна частина хреста або предметів, подібних до хреста. 4) перен. Про місце, де відбуваються, або про час, коли відбуваються,… … Український тлумачний словник
явка — и, ж. 1) Прихід, прибуття куди небудь (перев. за офіційним розпорядженням, потребою і т. ін.). •• Я/вка з повинною добровільне особисте звернення громадянина до органу дізнання, слідчого, прокурору, судді або суду із заявою про вчинення ним… … Український тлумачний словник
гарячий — а, е. 1) Який має високу температуру; сильно нагрітий. || у знач. ім. гаря/че, чого, с. Гаряча страва, їжа (перев. про перші страви). || Жаркий, палючий. || перен. Про яскраву барву, відтінок. •• Впійма/ти на гаря/чому застати на місці злочину,… … Український тлумачний словник
малий — а/, е/. 1) Невеликий розміром, незначний величиною; прот. великий. || Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми). || Невисокий, низький. || Неширокий, вузький. || Меншого, ніж треба, розміру. || Уживається в складі власних імен, назв установ … Український тлумачний словник
Поклоніння - почитання - вшанування — Після подолання іконоборчої кризи в Церкві з явилося розуміння, що в богословській літературі потрібно чітко розрізнити шану, яку віддаємо єдиному Богові, і ту, яку віддаємо Богородиці, святим та святим предметам (іконам, мощам і т. ін.).… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
паспорт — а, ч. 1) Документ установленого зразка, що посвідчує особу власника, його громадянство. Паспорт громадянина України. 2) Реєстраційний і технологічний документ, що містить основні відомості про яке небудь підприємство, устаткування, прилад,… … Український тлумачний словник
сталий — а, е. 1) Який не змінюється, зберігає той самий склад, розмір, однакову форму, величину і т. ін.; незмінний, постійний. || Який не зазнає коливань, не піддається змінам; стійкий. Стала ціна. || Урівноважений (про вдачу). •• Ста/ла рівнова/га фіз … Український тлумачний словник